Досліджено питання щодо підвищення надійності та довговічності механізмів на базі поліпшення триботехнічних характеристик вузла тертя на підставі підбору фракційного складу масла, поліфункціональних присадок і домішок, встановлення якісних і кількісних закономірностей кінетики формування й адаптації межових шарів, реологічних, антифрикційних і протизношувальних показників мастильного матеріалу. Визначено навантажувальні, кінематичні та температурні умови (стаціонарний і нестаціонарний режими), в яких масла у контакті набувають властивостей неньютонівських рідин. За цього реологічні характеристики є основним критерієм ефективності мащення, антифрикційних і протизношувальних властивостей. Запропоновано математичну модель для прогнозування надійності трибомеханічної системи на базі рівнянь регресії, які визначають динаміку зношування поверхонь тертя та кінетику формування межових шарів залежно від експлуатаційних і конструкційних факторів.

Розглянуто питання триботехніки щодо режимів мащення в триботехнічних системах, підбору та властивостей мастильних матеріалів та контактуючих тіл. Описано основні види та механізми зносу елементів трибоспряження, визначено напрями підвищення зносостійкості матеріалів вузла тертя. Наведено відомості про надійність складових машин та механізмів, загальні математичні моделі оцінки надійності та схеми планування експериментів. Проаналізовано закономірності, які призводять до відмов механізмів і запропоновано способи резервування об'єктів.

Рассмотрены вопросы триботехники относительно режимов смазывания в триботехнических системах, подбора и свойств смазочных материалов и контактирующих тел. Описаны основные виды и механизмы износа элементов трибосопряжения, определены направления повышения износоустойчивости материалов узла трения. Приведены сведения о надежности составляющих машин и механизмов, общие математические модели оценки надежности и схемы планирования экспериментов. Проанализированы закономерности, приводящие к отказам механизмов и предложены способы резервирования объектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: К202.5 + К413.3

Рубрики:

Будова поверхні металів і сплавів. Поверхневі явища

Теорія змащування машин і механізмів

Шифр НБУВ: Ж63290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати досліджень процесу припрацювання сплавів на основі заліза зі структурою евтектичного типу. Запропоновано механізм і методи оптимізації припрацювання вуглецевих сталей і евтектичних сплавів.

Запропоновано математичну модель оцінки інтенсивності зношування гільзи циліндра двигуна внутрішнього згорання залежно від параметрів конструкцій двигуна, матеріалів кільце - циліндр, умов роботи двигуна внутрішнього згорання, властивостей мастильного матеріалу, за якою можливо визначити появу нерівномірного зносу гільзи циліндра по висоті та спрогнозувати ресурс експлуатації автомобіля.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.062 + К413.2

Рубрики:

Механічні властивості машинобудівної сталі

Теорія зносу машин і механізмів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кінетику зміни динамічної ефективної в'язкості граничних шарів в початковий пусковий період та загальної динамічної ефективної в'язкості при стабілізації триботехнічних показників контакту в нестаціонарному режимі при використанні в якості змащувального матеріалу мінеральних та синтетичних олив для гідромеханічних коробок передач з різними поліфункціональними присадками.

Проведений аналіз триботехнічних характеристик контакту за умов зміни чистого кочення на кочення з проковзуванням при поступовому підвищенні контактного навантаження. Встановлено зниження енергонавантаженості контакту за кінетикою зміни приросту питомої роботи тертя за рахунок структурної пристосованості вторинних структур внаслідок підвищення їх міцністних характеристик при терті.

Розглянуто вплив швидкості ковзання при коченні з проковзуванням на кінетику розвитку процесу схоплення матеріалу контактних поверхонь в локальному контакті при переході трибосистеми в граничний та напівсухий режими мащення. Встановлено закономірності зміни протизадирних властивостей мастильного матеріалу в умовах масляного голодування і їх зв'язок з властивостями матеріалу трибоелементів. Проаналізовано закономірності зміни товщини мастильного шару в умовах масляного голодування при змащуванні елементів трибоспряження мастилом Aero Shell Grease 33.

Проаналізовано вплив контактного навантаження на триботехнічні властивості літієвих мастил в нестаціонарних умовах тертя за умов припинення подачі мастильного матеріалу в зону контакту. Встановлено взаємозв'язок між інтенсифікацією деструкційних змін в граничному шарі мастильного матеріалу і деформаційних змін тонких поверхневих шарів металу. Дані процеси обумовлюють підвищення питомої роботи тертя трибоконтакту і збільшення зносу контактних поверхонь. Одержано емпіричну залежність лінійного зносу контактних поверхонь в екстремальних умовах тертя, що враховує вплив контактного навантаження, питомої роботи тертя і товщини мастильного шару.

Розглянуто механізми структурної пристосованості контактних поверхонь при терті в залежності від твердості контртіла в парі тертя. Встановлено, що скорочення періоду припрацювання по зміні усередненої потужності акустичної емісії обумовлено інтенсифікацією механо-фізико-хімічних процесів при зростанні температури в триботехнічному контакті, що забезпечує перехід трибосистеми в стан структурної пристосованості з мінімальною дисипацією енергії.

Відзначено, що машини і конструкції вкзючають деталі, вузли й агрегати, які з'єднані між собою та утворюють при цьому значну кількість контактних пар. В умовах експлуатаційного навантаження останні є осередками пошкодження матеріалу в результаті фретинг-утоми, фретинг-зношування. Для забезпечення надійності і тривалої експлуатації таких виробів необхідно досліджувати природу цих процесів та проводити пошук методів зниження їх інтенсивності. Приведено результати дослідження впливу текстурованих поверхонь у вигляді сітки лунок (заглиблень) та електроіскрових вкраплень сплаву ВК8 на поверхні зразків зі сталі ЗОХГСА на характеристики утоми, фретинг-утоми і фретинг-зношування. Для формування поверхонь із сіткою заглиблень використовували спеціально розроблений пристрій. Нанесення заглиблень пластичним індентуванням зумовлює ініціювання залишкових напружень розтягу. Їх оптимізацію виконано шляхом розрихунково-експериментального встановлення геометричних співвідношень параметрів сітки заглиблень (відстань між рядами лунок, відстань у ряду і глибина лунки). Дискретні покриття у вигляді вкраплень сплаву ВК8 нанесено електроіскровійм способом з оптимальними параметрами процесу. Текстурованість поверхні стазі знижує опір утомі і фретинг-утомі, азе покращує опір фіретинг-зношуванню у порівнянні з гладкими поверхнями. Додаткова обробка текстурованої лункової поверхні методом іонно-плазмового термоциклічного азотування значно підвищує опір сталі утомі і фретинг-утомі. Нанесення електроіскрових вкраплень сплаву ВК8 призводить до гірших показників з утоми і фретинг-утоми, що зумовлено технологією формування поверхні та відмінністю між властивостями вкраплень і основного металу.

Розглянуто застосування методу акустичної емісії для дослідження процесів структурної пристосованості при терті в умовах ковзання для трибосистеми сталі 30ХГСА та дюралюмінію Д16, на поверхню якого методом електроіскрового легування нанесено сплав ВК8 з подальшою обробкою поверхні поверхневим пластичним деформуванням. Встановлено формування зносостійких вторинних структур за рахунок збільшення інтенсивності тепловиділення в фрикційному контакті, що призводить до зростання механохімічної активації поверхневих шарів металу. Модифікування дюралюмінію Д16 електроіскровим покриттям ВК8 забезпечує зниження усередненої потужності акустичної емісії в 2 рази на етапі припрацювання шляхом зменшення напружено-деформованого стану поверхневих шарів та зменшенні здатності матеріалу ВК-8 поглинати механічну енергію в процесі деформації. Встановлено кореляційну залежність загального вагового зносу пар тертя та усередненої потужності акустичної емісії.

Визначено закономірності зміни зносотривкості трибоелементів, виготовлених зі сталі 30ХГСА, в екстремальних умовах тертя залежно від моменту тертя, питомої роботи тертя і товщини мастильного шару під час змащування контактних поверхонь мінеральним (Ера ВНІІНП-286М) та синтетичним (Aero Shell Grease 33) літієвими мастилами. Встановлено залежність між трибологічними характеристиками контакту і терміном напрацювання контактних поверхонь до перших ознак схоплювання. Як критерій поверхневої міцності за тертя обрано кінетику зміни інтенсивності тепловиділення в контакті з урахуванням потужності і питомої роботи тертя. Проаналізовано здатність трибосистеми до відновлення метастабільних структур у критичних режимах тертя, коли питома робота процесу зростає, однак, набуває мінімальні значення в періоди схоплювання контактних поверхонь.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.03-18

Рубрики:

Металізація (гарячі способи покриття металів)

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто застосування методу акустичної емісії для дослідження процесів структурної пристосованості при терті в умовах ковзання для трибосистеми сталі 30ХГСА та дюралюмінію Д16, на поверхню якого методом електроіскрового легування нанесено сплав ВК8 з подальшою обробкою поверхні поверхневим пластичним деформуванням. Встановлено формування зносостійких вторинних структур за рахунок збільшення інтенсивності тепловиділення в фрикційному контакті, що призводить до зростання механохімічної активації поверхневих шарів металу. Модифікування дюралюмінію Д16 електроіскровим покриттям ВК8 забезпечує зниження усередненої потужності акустичної емісії в 2 рази на етапі припрацювання шляхом зменшення напружено-деформованого стану поверхневих шарів та зменшенні здатності матеріалу ВК-8 поглинати механічну енергію в процесі деформації. Встановлено кореляційну залежність загального вагового зносу пар тертя та усередненої потужності акустичної емісії.

Визначено закономірності зміни зносотривкості трибоелементів, виготовлених зі сталі 30ХГСА, в екстремальних умовах тертя залежно від моменту тертя, питомої роботи тертя і товщини мастильного шару під час змащування контактних поверхонь мінеральним (Ера ВНІІНП-286М) та синтетичним (Aero Shell Grease 33) літієвими мастилами. Встановлено залежність між трибологічними характеристиками контакту і терміном напрацювання контактних поверхонь до перших ознак схоплювання. Як критерій поверхневої міцності за тертя обрано кінетику зміни інтенсивності тепловиділення в контакті з урахуванням потужності і питомої роботи тертя. Проаналізовано здатність трибосистеми до відновлення метастабільних структур у критичних режимах тертя, коли питома робота процесу зростає, однак, набуває мінімальні значення в періоди схоплювання контактних поверхонь.

Для зменшення кількості надзвичайних ситуацій унаслідок аварій чи катастроф на транспорті важливими факторами є своєчасний ремонт деталей автомобілів, а також безпека технологічних процесів під час їх виконання. Досліджено технологічний процес ремонту деталей автомобілей та виявлено небезпечні чинники на виробництві. Із застосуванням методів попереднього аналізу небезпек та дерева відмов визначено імовірність появи потенційних небезпек на спеціалізованій дільниці по відновленню двигунів внутрішнього згоряння та спрогнозувано наслідки, до яких вони можуть призвести. Запропоновано заходи щодо встановлення на спеціалізованій дільниці припливно-витяжної вентиляційної системи з метою підвищення якості очищення повітря. Надано пропозиції та рекомендації щодо розробки профілактичних заходів, направлених на зниження рівня пожежної небезпеки на спеціалізованій дільниці відновлення головок блоків циліндрів двигунів внутрішнього згоряння.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.03-18

Рубрики:

Металізація (гарячі способи покриття металів)

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано кінетику зміни триботехнічних властивостей літієвих мастил в умовах масляного голодування. Встановлено зниження несучої здатності граничних шарів та їх антифрикційних властивостей з підвищенням контактного навантаження з 250 до 700 МПа, що обумовлено зростанням градієнту швидкості зсуву, підвищення якого призводить до інтенсифікації прояву перших ознак схоплювання в триботехнічному контакті. Визначено взаємозв'язок між ступенем порушення самоорганізації дисипативних структур і питомою роботою тертя.